обмаєний

ОБМА́ЄНИЙ, ОБМА́ЯНИЙ, а, е, діал.

Дієпр. пас. до обма́їти.

На сіро-сталевім тлі ріки вона [дараба] відразу визначилася, мов ярка зелена пляма, – так рясно була обмаєна смерічками (І. Франко);

Ясність веселого .. дня.., безжурне щебетання дітвори, що з галасом, обмаяна виноградними гіллячками, бігла до батька, вернули Замфірові його веселий настрій (М. Коцюбинський);

Князь-мурин .. має чорну любку з чорним обличчям, обмаєним білими струсевими перами (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. обмаєний — Прикрашений (зеленню) [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. обмаєний — обма́єний дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
3. обмаєний — обмаяний, -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до обмаїти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обмаєний — ОБМА́ЄНИЙ, ОБМА́ЯНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до обма́їти. Князь-мурин.. має чорну любку з чорним обличчям, обмаєним білими струсевими перами (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах