обмір

О́БМІР, у, ч.

1. Дія за знач. обмі́рювати 1, 2.

Здавалось, ось він відпустить військових і готовий буде податись на Дніпро, до порогів – робити обмір, носити подзьобаний нівелір (М. Рудь);

Обмір судна.

2. перев. мн. Результати вимірювання; виміри.

Науково вивіреною може бути лише споруда ХІХ століття [Пирогощі], знімки й обміри якої збереглися (з газ.).

Значення в інших словниках

1. обмір — о́бмір іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. обмір — -у, ч. Дія за знач. обмірювати 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обмір — О́БМІР, у, ч. Дія за знач. обмі́рювати 1, 2. Здавалось, ось він відпустить військових і готовий буде податись на Дніпро, до порогів — робити обмір, носити подзьобаний нівелір (Рудь, Гомін.., 1959, 33).  Словник української мови в 11 томах
4. обмір — Кресленик, виконаний на підставі натурного обстеження споруди і фіксуючий як загальні розміри, так і розміри окремих елементів. За характером деталізації і точності О. поділяються на архітектурно-археологічні і архітектурні.  Архітектура і монументальне мистецтво