обміркуватися

ОБМІРКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., заст.

Зібратися з думками.

Молодиці не давали мені обміркуватися гаразд, усе жалували, усе цокотали (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. обміркуватися — обміркува́тися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. обміркуватися — -уюся, -уєшся, док., заст. Зібратися з думками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обміркуватися — ОБМІРКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., заст. Зібратися з думками. Молодиці не давали мені обміркуватися гаразд, усе жалували, усе цокотали (Вовчок, VI, 1956, 226).  Словник української мови в 11 томах
4. обміркуватися — Обміркуватися, -куюся, -єшся гл. Разсудить, обсудить, размыслить. Обміркуйся гаразд. МВ. ІІ. 112.  Словник української мови Грінченка