обношуватися

ОБНО́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБНОСИ́ТИСЯ, ошу́ся, о́сишся, док., розм.

1. тільки 3 ос. Ставати від носіння звичним, зручним (про одяг, взуття і т. ін.).

Вона з самого ранку одягла нову, що не обносилася ще на ній, шкільну форму (Ірина Вільде);

* Образно. – Запаніла наша Галя, – хвалився Грицько матері .. – Молода ще, – одказала на те Настя. – Занову [поки нове] ситце на кілочку, обноситься – обійдеться (Панас Мирний).

2. тільки док. Зносити, порвати свій одяг, своє взуття.

– До тебе прохання – купити їм халати і гумові чоботи. Обносились зовсім, одне рам'я висить (Григорій Тютюнник);

Мій тесть мріяв і приодягтися, бо за час війни добре-таки обносився (Ю. Мокрієв).

3. тільки недок. Пас. до обно́шувати.

Значення в інших словниках

1. обношуватися — обно́шуватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. обношуватися — -уюся, -уєшся, недок., обноситися, -ошуся, -осишся, док., розм. 1》 тільки 3 ос. Ставати від носіння звичним, зручним (про одяг, взуття і т. ін.). 2》 тільки док. Зносити, порвати свій одяг, своє взуття. 3》 тільки недок. Пас. до обношувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обношуватися — ОБНО́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБНОСИ́ТИСЯ, ошу́ся, о́сишся, док., розм. 1. тільки 3 ос. Ставати від носіння звичним, зручним (про одяг, взуття і т. ін.). Вона з самого ранку одягла нову, що не обносилася ще на ній, шкільну форму (Вільде, Повнол.  Словник української мови в 11 томах