обов'язаний

ОБОВ'Я́ЗАНИЙ, а, е, заст.

Зобов'язаний.

– Зі всіми підгірськими громадами ми стоїмо в зв'язку: вони обов'язані нам, а ми їм доносити якнайшвидше всякі вісти [вісті] (І. Франко);

Як щиро впевняла ти, що ми обов'язані бути мучениками, героями (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. обов'язаний — обов'я́заний прикметник зобов'я́заний арх.  Орфографічний словник української мови
2. обов'язаний — -а, -е, заст. Зобов'язаний, завдячений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обов'язаний — Зобов'язаний, повинний, повинен  Словник чужослів Павло Штепа
4. обов'язаний — ПОВИ́НЕН (ПОВИ́ННИЙ) присудк. сл. (має своїм обов'язком робити щось, мати якусь якість, властивість), МА́Є, МУ́СИТЬ, ЗОБОВ'Я́ЗАНИЙ, ОБОВ'Я́ЗАНИЙ заст. (при вираженні необхідності через певні обставини робити щось, бути якимсь).  Словник синонімів української мови