оборювати
ОБО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБОРА́ТИ, орю́, оре́ш, док., що.
Обходити плугом кругом чого-небудь; зорювати землю навколо чогось.
Кінчились жнива, потемніли жовті стерні, на них, оборюючи високі громаддя скирт, вийшли з плугами трактори (Д. Бедзик);
Весною могили оборюють, і ціле літо зеленіють вони густою пахучою травою (Григорій Тютюнник);
Осередки з'явлення шкідника слід обкопати загороджувальними канавками або оборати в два сліди борознами (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)