обпилювати
ОБПИ́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ОБПИЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., що.
1. спец. Посипа́ти отруйним порошком зерно, рослини, ґрунт, водоймища і т. ін. для знищення шкідників і збудників хвороб.
Оце коли налітає пілот обпилювати наші плантації, то маю стояти йому за маяка (О. Гончар);
Для боротьби з нею [попелицею] буряки двічі обпилили дустом гексахлорану (з наук. літ.).
2. рідко, бот. Те саме, що запи́лювати².
Квітка дає мед, а бджола обпилює квітку, щоб плід зав'язувався (В. Кучер).
ОБПИ́ЛЮВАТИ², юю, юєш, недок., ОБПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що.
1. Обробляти поверхню чого-небудь перев. напилком, знімаючи верхній шар.
При лудженні паяльника його робочу частину .. спочатку добре обпилюють і зачищають напилком або шкуркою (з наук.-попул. літ.);
Обпилюючи кусок заліза напилком, ми дістаємо маленькі опилки заліза (з газ.);
Метал звичайно обпилюють (знімають з поверхні деталей .. невеликий шар металу напилком) (із журн.).
2. Обрізувати пилкою і т. ін. що-небудь.
В кінці червня 1915 р. екіпаж криголамів став обпилювати і підривати кригу (з наук.-попул. літ.);
// Те саме, що обрі́зувати 3.
Ходять [селяни] з ножівками по саду і обпилюють дерева (Д. Ткач).
Словник української мови (СУМ-20)