обповзати

ОБПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБПОВЗТИ́, зу́, зе́ш, док.

1. кого, що. Повзти навколо кого-, чого-небудь.

2. кого, що. Повзти, обминаючи кого-, що-небудь, залишаючи осторонь.

Варвара зрозуміла, що це воронка від снаряда, й почала її обповзати (Л. Первомайський).

Значення в інших словниках

1. обповзати — обповза́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обповзати — -аю, -аєш, недок., обповзти, -зу, -зеш, док., перех. 1》 Повзти навколо кого-, чого-небудь. 2》 Повзти, обминаючи що-небудь, залишаючи осторонь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обповзати — ОБПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБПОВЗТИ́, зу́, зе́ш, док., перех. 1. Повзти навколо кого-, чого-небудь. 2. Повзти, обминаючи що-небудь, залишаючи осторонь. Варвара зрозуміла, що це воронка від снаряда, й почала її обповзати (Перв., Дикий мед, 1963, 208).  Словник української мови в 11 томах