обполіскувати
ОБПОЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБПОЛОСКА́ТИ, лощу́, ло́щеш, док., кого, що.
Обливати, обдавати водою.
Вітер .. свистав і гуркотав віконницями і брамою, буря ревіла, а грубий дощ шумів, обполіскуючи стіни монастиря (І. Франко);
// Злегка обмивати щось не дуже забруднене.
Роздягайся, Ваню, роздягайся, – мовила Петрусева мати, обполіскуючи над залізним тазиком руки (В. Москалець);
– Тікати зовсім не треба, – вимовив спокійно Петро, зшкрібаючи рештки мила й обполіскуючи бритву (І. Багряний);
* Образно. Обполоскало селянське море гнівом і кров'ю Хотинщину (О. Кундзич);
// Після миття обдавати що-небудь чистою водою.
У зеленої цибулі відрізають корінці, зачищають білу частину, видаляють в'ялі, пожовклі і забруднені пера, старанно промивають декілька разів холодною і обполіскують під проточною водою (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)