Словник української мови у 20 томах

обполіскувати

ОБПОЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБПОЛОСКА́ТИ, лощу́, ло́щеш, док., кого, що.

Обливати, обдавати водою.

Вітер .. свистав і гуркотав віконницями і брамою, буря ревіла, а грубий дощ шумів, обполіскуючи стіни монастиря (І. Франко);

// Злегка обмивати щось не дуже забруднене.

Роздягайся, Ваню, роздягайся, – мовила Петрусева мати, обполіскуючи над залізним тазиком руки (В. Москалець);

– Тікати зовсім не треба, – вимовив спокійно Петро, зшкрібаючи рештки мила й обполіскуючи бритву (І. Багряний);

* Образно. Обполоскало селянське море гнівом і кров'ю Хотинщину (О. Кундзич);

// Після миття обдавати що-небудь чистою водою.

У зеленої цибулі відрізають корінці, зачищають білу частину, видаляють в'ялі, пожовклі і забруднені пера, старанно промивають декілька разів холодною і обполіскують під проточною водою (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. обполіскувати — обполі́скувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обполіскувати — -ую, -уєш, недок., обполоскати, -лощу, -лощеш, док., перех. Обливати, обдавати водою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обполіскувати — ОБПОЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБПОЛОСКА́ТИ, лощу́, ло́щеш, док., перех. Обливати, обдавати водою. Вітер.. свистав і гуркотав віконницями і брамою, буря ревіла, а грубий дощ шумів, обполіскуючи стіни монастиря (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  4. обполіскувати — МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИ розм., ВИШАРО́ВУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови