обпудрювати
ОБПУ́ДРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБПУ́ДРИТИ, рю, риш, док., що, с. г.
1. Обробляти, покривати що-небудь пудрою або іншою сипкою речовиною.
Обпудрювати деталі доводиться кілька разів, наносячи шари [скляного порошку] товщиною в десяті частки міліметра (із журн.);
Запропонували [вчені] обпудрювати гранули мінеральних добрив відходами, які одержують під час збагачення марганцевих руд (з наук.-попул. літ.).
2. Те саме, що обпи́лювати¹.
Перед сівбою насіння протруюємо гранозаном, а потім обпудрюємо гексахлораном (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)