обрадувати
ОБРА́ДУВАТИ, ую, уєш, док., кого.
Ви́кликати у кого-небудь почуття радості: принести кому-небудь радість.
Обрадував ти [Тарасику] серденько, Прогнав журбу мою! (Л. Глібов);
Стривожений бджолиний гул обрадував її (М. Стельмах);
– Аж ніби поздоровшав одразу, – признався він після вечері, навіть не підозрюючи, як цим він обрадував матір (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)