обрізуватися
ОБРІ́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко ОБРІЗА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.
Пас. до обрі́зувати.
Євген стояв у куцій шинелині. Її короткі поли не раз обрізувалися, але все одно були обстріпані (Б. Харчук);
На мотальному автоматі “Автоконер” технологічно неминуче утворення відходів, які складаються з кінців пряжі, що обрізуються при їхньому зв'язуванні через обривність (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)