обсвідчуватися

ОБСВІ́ДЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБСВІ́ДЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., діал.

Освоюватися, звикати.

– Заждіть-бо, які ж скорі! Нехай він трохи обсвідчиться в нас (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. обсвідчуватися — обсві́дчуватися дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. обсвідчуватися — -уюся, -уєшся, недок., обсвідчитися, -чуся, -чишся, док., діал. Освоюватися, звикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обсвідчуватися — ЗВИ́КНУТИ до кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯ з ким, рідше до кого-чого, ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого, ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ до кого-чого і без додатка...  Словник синонімів української мови
4. обсвідчуватися — ОБСВІ́ДЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБСВІ́ДЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., діал. Освоюватися, звикати. — Заждіть-бо, які ж скорі! Нехай він трохи обсвідчиться в нас (Вовчок, І, 1955, 191).  Словник української мови в 11 томах