обслідувати
ОБСЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., кого, що і без прям. дод.
Уважно, ретельно оглядати кого-, що-небудь; робити огляд з метою обстеження, розвідування, дослідження; обстежувати.
Комісія зібралася в Уч-Каргалі, щоб на ранок вирушити найдетальніше обслідувати степ (Іван Ле);
Вони [синиці] стрибали з гілки на гілку, зазирали в кожну тріщинку на корі, обслідували кожний сухий листочок (О. Донченко);
Обслідувати хворих;
// Робити огляд з метою перевірки чого-небудь; знайомитися зі станом справ.
– Ходять чутки, що якась комісія з Харкова приїде обслідувати (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)