обсмоктувати
ОБСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСМОКТА́ТИ, смокчу́, смо́кчеш, док.
1. що. Смоктати що-небудь з усіх боків.
Мала .. швиденько простяглась, умочила мало не всю ручку в сир і, скоса поглядаючи на піч і на матір, .. почала обсмоктувати свої білі од сиру пучечки (Грицько Григоренко);
Професор пив чай, голосно сьорбаючи, зосереджено обсмоктуючи свої вуса (О. Копиленко);
Дід .. обсмоктав кісточки і поклав їх (Панас Мирний);
* У порівн. Він обмірковує все знову і знову, ніби обсмоктує маленьку суху кісточку, повертає її на всі боки (В. Собко).
2. кого, що, перен., розм. Докладно, до дрібниць що-небудь обмірковувати, обговорювати, вивчати і т. ін.
Ярема метикує щось, обсмоктує (В. Логвиненко);
Їдемо. В дорозі перебрали геть усіх знайомих: обчислили (у відсотках) їхню некультурність, обсмоктали примхи (Я. Качура).
3. кого, перен., розм. Обкрадати, оббирати, забирати все до решти.
Панів і підпанків барвисту галерею Студенти бачили в екскурсіях своїх. Один по-простому, з невинною душею Обсмоктував селян, як тільки вмів і міг (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)