Словник української мови у 20 томах

обснувати

ОБСНУВА́ТИ див. обсно́вувати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. обснувати — обснува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обснувати — див. обсновувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обснувати — обсно́вувати (обпліта́ти, опліта́ти і т. ін.) / обснува́ти (обплести́, оплести́ і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) паву́к кого. Позбавляти кого-небудь свободи дій; поступово підкоряти когось, ставлячи у скрутне або безвихідне становище.  Фразеологічний словник української мови
  4. обснувати — ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
  5. обснувати — ОБСНУВА́ТИ див. обсно́вувати.  Словник української мови в 11 томах
  6. обснувати — Обснувати, -сную́, -єш гл. Засновать. Павук обснував усі кутки. О, я двір свій обсную і дорогу вам зіллям переллю. Левиц. Пов. 173.  Словник української мови Грінченка