обстежувати
ОБСТЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док., що.
1. Ретельно оглядати, перевіряти що-небудь.
Роз'їзди князя Корецького сьогодні до обіду обстежили кругом місцевість на три милі (Я. Качура);
Вдень він спуститься й туди, в машинне відділення, все обстежить, обнишпорить (О. Гончар);
– Через тиждень-два я сам навідаюсь. Обстежу об'єкт (Є. Кравченко);
// кого. З'ясовувати загальний стан здоров'я, характер захворювання і т. ін.
Іонізоване повітря має застосовуватися в умовах поліклініки, де хворого попередньо обстежують і встановлюють доцільність лікування його цим методом (з наук.-попул. літ.);
– Зніміть до пояса одежу І, прошу, ляжте. Я обстежу... (С. Олійник).
2. Оглядаючи що-небудь, знайомитися з чимось, розвідувати або досліджувати щось.
Інженери .. їдуть .. обстежувати Дніпро та його пороги (О. Гончар);
Експедиція мала і наукові завдання: обстежити береги Каспію.., вивчити побут місцевого населення (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)