обструктор

ОБСТРУ́КТОР, а, ч.

Те саме, що обструкціоні́ст.

Перше слово, яке мав би промовити цей маленький сімейний тиран – “обструктор”! (із журн.).

Значення в інших словниках

1. обструктор — обстру́ктор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. обструктор — -а, ч. Той, хто чинить обструкцію.  Великий тлумачний словник сучасної мови