обстріляний
ОБСТРІ́ЛЯНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до обстріля́ти.
Обстріляний при березі солдатами катер вистрибнув із води (П. Панч);
Чуттям уже добре обстріляного воїна Василь одразу визначив, що влучила .. “сліпа” міна (Яків Баш);
* Образно. Літо й зиму бринять, тужливо гудуть на відкритому березі [тополі], до самих верховіть обстріляні солоними бризками штормів (О. Гончар);
// обстрі́ляно, безос. пред.
Артем був певен, що гайдамаки кинуться принаймні до цього місця, де було обстріляно їхній роз'їзд (А. Головко).
2. у знач. прикм. Який набув бойового досвіду.
По селах представники штабу з'єднання поповнювали партизанські загони озброєним населенням, перемішували його з обстріляними лісовими вояками (М. Стельмах);
* Образно. Ця публікація була великою моральною і психологічною підтримкою для бувалого солдата, але не обстріляного ще журналіста (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)