обступлений
ОБСТУ́ПЛЕНИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до обступи́ти 1.
[Предслава:] Певна річ, сей двір Обступлений довкола, відси в город Жива душа дістатися не може (І. Франко);
Стежка .. вела її до обступленої кленами білолицьої хати (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)