обсуватися

ОБСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. тільки 3 ос. Обсипатися, обвалюватися, руйнуючись під дією яких-небудь сил (про земляні споруди, схили і т. ін.).

Обсунулась стара гребля, Місток похилився (С. Руданський).

2. перен., розм., рідко. Слабнучи, втрачаючи силу, повільно опускатися на що-небудь.

Мої ноги безсилі держати вимотане, виболіле за ці всі дні душевних терзань тіло. Повільно обсуваюсь на землю... (Ю. Збанацький).

3. тільки 3 ос., док., рідко. Ковзнути по поверхні чого-небудь.

Лице його було .. бліде, а широка червона згоїна на лівому виску вказувала на місце, на якому обсунувся меч Свена (Юліан Опільський).

Значення в інших словниках

1. обсуватися — обсува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обсуватися — -аюся, -аєшся, недок., обсунутися, -нуся, -нешся, док. 1》 тільки 3 ос. Обсипатися, обвалюватися, руйнуючись під дією яких-небудь сил (про земляні споруди, схили і т. ін.). 2》 перен., розм., рідко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обсуватися — ОБСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. тільки 3 ос. Обсипатися, обвалюватися, руйнуючись під дією яких-небудь сил (про земляні споруди, схили і т. ін.). Обсунулась стара гребля, Місток похилився (Рудан., Тв., 1956, 120).  Словник української мови в 11 томах