обсів

О́БСІ́В, у, ч.

1. Дія за знач. обсіва́ти і обсіва́тися.

І вона рішила зараз таки завтра .. дати сіно на зимівлю і зерно на обсів, бо інакше не мала би спокою (Б. Лепкий).

2. Пропущене під час сівби місце на ниві.

Слідкуй, щоб на сіві не було обсівів (прислів'я).

Значення в інших словниках

1. обсів — о́бсі́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. обсів — [оубс’іў] -с'іву, м. (на) -с'ів'і, мн. -с'івие, -с'ів'іў  Орфоепічний словник української мови
3. обсів — -у, ч. 1》 Дія за знач. обсівати і обсіватися. 2》 Пропущене під час сівби місце на ниві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обсів — О́ГРІ́Х (пропущене місце під час обробітку землі), ГРИ́ВА, ОБСІ́В, ПРО́СІВ (під час сівби). На полях впадають в очі огріхи — гриви нескошеного хліба (з газети); Як посіяла наша бригада овес — густе руно око вбира, жодного обсіву (К.  Словник синонімів української мови
5. обсів — О́БСІ́В, у, ч. 1. Дія за знач. обсіва́ти і обсіва́тися. 2. Пропущене під час сівби місце на ниві. Слідкуй, щоб на сіві не було обсівів (Укр.. присл.., 1955, 372).  Словник української мови в 11 томах
6. обсів — Обсів, -ву м. Незасѣянное по недосмотру мѣсто въ полѣ. Лохв. у.  Словник української мови Грінченка