обсіменіння
ОБСІМЕНІ́ННЯ, я, с.
1. бот. Дія за знач. обсіменя́тися.
Для надійнішого обсіменіння лісосік у деяких випадках залишають дерева насінного призначення – насінники (з наук. літ.).
2. спец. Процес наближення чоловічих статевих клітин до жіночих, який передує заплідненню тваринних організмів.
Штучне обсіменіння корів.
Словник української мови (СУМ-20)