обсіяний
ОБСІ́ЯНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обсі́яти.
Про двох братів, що впали біля тину [розповідає Охрім], Про вибиту копитами долину, Обсіяну пшеницею з тих пір (А. Малишко);
Змучені коні .. перейшли на рись, і зеленкувате мило падало з обкипілих вудил на попелястий супісок, обсіяний червоними перестиглими чашечками жолудів (М. Стельмах);
* Образно. Ярошенко вийшов із школи в обсіяні зорями присмерки (В. Речмедін);
* У порівн. Клапоть білого снігу, що світився здалека між деревами, на леваді, мерехтів у сонці, мов обсіяний брильянтовим піском (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)