обтанцьовувати
ОБТАНЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТАНЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., розм.
1. кого, що. Танцюючи, обходити навколо кого-, чого-небудь.
* Образно. – Ну, думаю, уже обтанцювала мене мара з мітлою, уже я не вийду з цього місця (Григорій Тютюнник).
2. що. Танцювати скрізь, у багатьох місцях.
* Образно. – Пілсудський тепер обтанцьовує полькою Антанту й Америку, щоб ті визнали за ним окупацію нашої землі (П. Козланюк).
Словник української мови (СУМ-20)