обтеріблювати

ОБТЕРІ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. обтеребля́ть; док., що.

Очищати.

Стара .. взяла одну бульбу, обертає, щупає пучками, не може обтеребити: тверда, задубіла (С. Ковалів).

Значення в інших словниках

1. обтеріблювати — обтері́блювати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. обтеріблювати — -юю, -юєш, недок., обтеребити, -блю, -биш; мн. обтереблять; док., перех., діал. Очищати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обтеріблювати — ЧИ́СТИТИ (зрізати, знімати шкірку, лушпайку тощо), ОБЧИЩА́ТИ, ОЧИЩА́ТИ (ОЧИ́ЩУВАТИ рідше), ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ТЕРЕБИ́ТИ розм., ОБТЕРІ́БЛЮВАТИ діал.; ОББИРА́ТИ, ОБИРА́ТИ рідше (шкаралупу, лушпиння тощо). — Док.  Словник синонімів української мови
4. обтеріблювати — ОБТЕРІ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. обтеребля́ть; док., перех., діал. Очищати. Стара.. взяла одну бульбу, обертає, щупає пучками, не може обтеребити: тверда, задубіла (Ков., Тв., 1958, 71).  Словник української мови в 11 томах