обтиканий
ОБТИ́КАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обти́кати.
Гарячі коні помахували обтиканими виноградним листом головами (М. Коцюбинський);
Гострі леза, одно за одним, блиснувши в повітрі, вгрузали в дошку, і в скорому часі голова хлопчика, його руки і весь тулуб були обтикані, як частоколом, ножами (О. Донченко);
* Образно. Дід Кияшко, маленький, круглолиций, весь обтиканий білим колючим пухом чоловічок, привітно глянув на мене (Ю. Збанацький);
* У порівн. От стоять дуби, ніби обтикані перами, а ондечки вже світиться в вікнах огонь (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)