обтоптувати
ОБТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., що.
1. Утоптувати (землю, сніг і т. ін.) навколо чого-небудь.
Взимку корисно періодично обтоптувати сніг навколо дерев. Під ущільненим снігом мишам важко добратися до дерев (з наук. літ.).
2. розм. Зношувати, стоптувати (взуття).
Обтоптати черевики.
Словник української мови (СУМ-20)