обтрушуватися

ОБТРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБТРУСИ́ТИСЯ, трушу́ся, тру́сишся, док.

1. від чого, з чого і без дод. Обтрушуючи себе, очищатися від пилу, сміття, снігу і т. ін.

Кайдашиха вкачалась у сіно та в пил і тільки обтрушувалась (І. Нечуй-Левицький);

Чугайстир сів на пеньок, обтрусився з сухого листу (М. Коцюбинський);

Раптом двері відчинилися, і на порозі став, обтрушуючись від снігу, ще один відвідувач (О. Гончар);

Обтрусившись та обмившись від пороху, що товстим шаром клався на обличчя, він .. поспішав на курси (Г. Коцюба).

2. Опадати від струсу; обсипатися.

Крізь ще не пролиті сльози глянула на чоловіка, а той її так стусонув, що сльози одразу ж обтрусилися на долівку (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. обтрушуватися — обтру́шуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обтрушуватися — -уюся, -уєшся, недок., обтруситися, -трушуся, -трусишся, док. 1》 Обтрушуючи себе, очищатися від пилу, сміття, снігу і т. ін. 2》 Опадати від струсу; обсипатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обтрушуватися — ОБТРУ́ШУВАТИСЯ (ОТРУ́ШУВАТИСЯ рідше) (струшуючи, очищати себе від пилу, снігу і т. ін.), ОБТРІ́ПУВАТИСЯ, ОБТРЯСА́ТИСЯ (ОТРЯСА́ТИСЯ рідше), ОТРЯХА́ТИСЯ рідше. — Док.  Словник синонімів української мови
4. обтрушуватися — ОБТРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБТРУСИ́ТИСЯ, трушу́ся, тру́сишся, док. 1. Обтрушуючи себе, очищатися від пилу, сміття, снігу і т. ін. Кайдашиха вкачалась у сіно та в пил і тільки обтрушувалась (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах