обтьопаний

ОБТЬО́ПАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. до обтьо́пати.

2. у знач. прикм. Пошарпаний, подертий унаслідок частого або недбалого уживання, носіння; зношений, обстріпаний.

Підступила Марина Сукачиха. У старенькій хустці, з обтьопаними кінцями (А. Шиян);

* Образно. Обтьопані клапті круп'яних хмар, жорстокі, холодні, мовчазні, плетуться щодня, кудись поспішаючи (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. обтьопаний — обтьо́паний 1 дієприкметник від: обтьо́пати розм. обтьо́паний 2 прикметник пошарпаний; зношений розм.  Орфографічний словник української мови
2. обтьопаний — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обтьопати. 2》 у знач. прикм. Пошарпаний, подертий частим або недбалим уживанням, носінням; зношений, обтріпаний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обтьопаний — ОБТЬО́ПАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обтьо́пати. 2. у знач. прикм. Пошарпаний, подертий частим або недбалим уживанням, носінням; зношений, обстріпаний. *Образно. Обтьопані клапті круп’яних хмар, жорстокі, холодні, мовчазні, плетуться щодня, кудись поспішаючи (Ле, Вибр., 1939, 124).  Словник української мови в 11 томах