Словник української мови у 20 томах

обтяж

О́БТЯЖ, присл., діал.

Важкувато.

Снопів наклав обтяж, насилу вивіз на гору (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. обтяж — о́бтяж прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
  2. обтяж — присл., діал. Важкувато.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтяж — О́БТЯЖ, присл., діал. Важкувато. Снопів наклав обтяж, насилу вивіз на гору (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  4. обтяж — Обтяж нар. Тяжеловато. Снопів наклав обтяж, насилу вивіз на гору.  Словник української мови Грінченка