обтіпувати
ОБТІ́ПУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ОБТІ́ПАТИ, аю, аєш, док., що.
Те саме, що обтрі́пувати².
А вітер обтіпував з молодих топольок пожовкле листя і розкидав поміж могилами (Григір Тютюнник).
ОБТІ́ПУВАТИ², ую, уєш, недок., ОБТІПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
Очищати волокно (льону, конопель і т. ін.), оббиваючи, обминаючи кострицю.
Словник української мови (СУМ-20)