обхвачувати

ОБХВА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБХВАТИ́ТИ, хвачу́, хва́тиш, док., кого, що, розм., рідко.

Те саме, що обхо́плювати.

– Андрюша! Натомився, голубчик, заснув! – обхвативши руками за шию, воркувала над їм [ним] .. пані приставша (С. Васильченко);

Чорна сукня міцно обхвачувала її повні плечі й зменшувала повну її постать (І. Нечуй-Левицький);

– Зліза-ай! – стиха почулася команда. Обхватили флігель. Брязнули шибки. Вибухнув постріл, ще... З кімнат почулися крики й біганина (А. Головко);

Коц ізсунувся був з тапчана і впав на землю; його [Василя] обхватив холод, мов залізні кліщі (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. обхвачувати — обхва́чувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. обхвачувати — -ую, -уєш, недок., обхватити, -вачу, -ватиш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що обхоплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обхвачувати — Охоплювати, охопити, посхоплювати, обіймати, обійняти, пообіймати, огортати, огорнути, поогортати  Словник чужослів Павло Штепа
4. обхвачувати — ОБЛЯГА́ТИ (про одяг, взуття — щільно прилягати до тіла з усіх боків), ОБТЯГУВАТИ, ОБТЯГА́ТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХО́ПЛЮВАТИ), ОБІЙМА́ТИ, ОБПИНА́ТИ, ОБЛИПА́ТИ, ОБЛІ́ПЛЮВАТИ, ПРИСТАВА́ТИ, ОБХВА́ЧУВАТИ розм.; ОБТИСКА́ТИ, ОБТИ́СКУВАТИ, ОБЖИМА́ТИ (перев.  Словник синонімів української мови
5. обхвачувати — ОБХВА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБХВАТИ́ТИ, вачу́, ва́тиш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що обхо́плювати. — Андрюша! Натомився, голубчик, заснув! — обхвативши руками за шию, воркувала над їм [ним].. пані приставша (Вас.  Словник української мови в 11 томах