обшарпаність
ОБША́РПАНІСТЬ, ності, ж.
Стан за знач. обша́рпаний 2, 3.
Я апелюю до почуття міри і розуміння того, що велика кількість “голих правд”, на зразок неголеності, бруду, незачесаності і обшарпаності, може задушити правду мистецтва (О. Довженко);
Не завжди, бач, обшарпаність зовнішня свідчить про те, що й душа в людини геть обдерта (П. Загребельний);
А де осель більше, виразніше помітна їх убогість, обшарпаність (М. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)