обшарювати
ОБША́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБША́РИТИ, рю, риш, док., що, розм.
Ретельно оглядати щось, шукаючи кого-, що-небудь.
Обшарював очима двір Малопотоцький Казимир, щоб ваду де якусь знайти (І. Гончаренко);
Звідки ж у цій нежилій хаті візьметься вода! Проте Оля кинулась обшарювати всі кутки, всі закапелки (Л. Юхвід);
Два злодії в опівночі Костьол обкрадають; Обшарили всі скарбони, Святих обдирають (С. Руданський).
Словник української мови (СУМ-20)