обшивка
ОБШИ́ВКА, и, ж.
1. рідко. Дія за знач. обши́ти, обшива́ти 2.
Панцерник був заведений до галереї надвечір, а обшивка мала бути закінчена на полудень другого дня (Ю. Смолич).
2. Те, чим обшивають або обшито що-небудь.
Малинові оксамитові обшивки та уставки простягались аж до пліч (І. Нечуй-Левицький);
Купальний костюм на ній був чорний з червоною обшивкою (Ю. Яновський).
3. спец. Зовнішнє покриття споруд, пароплавів, човнів і т. ін.
Під час війни дерев'яна обшивка водозливу струхлявіла, і весняні води прорили під містком прірву (С. Добровольський);
Дівчата сплітали з дранки квадрати.., високий хлопець у комбінезоні прибивав їх до дерев'яної обшивки стелі (М. Руденко);
Лагідно плещуть хвилі об залізну обшивку пароплава (М. Олійник).
4. діал. Комір сорочки.
Побачивши дідуся, хлопець скочив, як опарений, хотів утікати, але старий ухопив його за обшивку (О. Маковей).
Словник української мови (СУМ-20)