обшматований

ОБШМАТО́ВАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. до обшматува́ти.

2. у знач. прикм. Те саме, що обшма́таний 2.

Христя глянула в вікно. – От і Чіпка йде .. – Та й обірваний та обшматований який, господи! (Панас Мирний);

– І ось уяви собі, летить ця обшматована, обдерта людина у хмарах (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. обшматований — обшмато́ваний 1 дієприкметник від: обшмата́ти розм. обшмато́ваний 2 прикметник обшарпаний, в подертому одязі розм.  Орфографічний словник української мови
2. обшматований — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обшматувати. 2》 у знач. прикм. Те саме, що обшмаганий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обшматований — ОБІ́ДРАНИЙ (одягнений у поношений, убогий одяг), ОБІ́РВАНИЙ, ОБДЕРТИЙ, ОБША́РПАНИЙ (ОША́РПАНИЙ розм.), ОБТРІ́ПАНИЙ розм., ОБШМА́ТАНИЙ розм., ОБШМАТО́ВАНИЙ розм., ГОЛОДРА́НИЙ розм. рідше, ГОЛОРЕ́БРИЙ розм. рідше, ГОЛОДРА́БИЙ діал., ЦУНДРА́ВИЙ діал.  Словник синонімів української мови
4. обшматований — ОБШМАТО́ВАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обшматува́ти. 2. у знач. прикм. Те саме, що обшма́таний 2. Христя глянула в вікно. — От і Чіпка йде.. — Та й обірваний та обшматований який, господи!...  Словник української мови в 11 томах