обшмульганий
ОБШМУ́ЛЬГАНИЙ, а, е, діал.
Дієпр. пас. до обшмульга́ти.
Батькова розцяцькована міддю ґирлиґа висіла на гвіздку під хатою.., вона була блискуча, обшмульгана травами, відполірована, як слонова кістка (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)