Словник української мови у 20 томах

обілити

ОБІЛИ́ТИ див. обіля́ти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. обілити — обіли́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обілити — [об'ілитие] -л'у, оуб'ілиеш; нак. -ли, -л'іт'  Орфоепічний словник української мови
  3. обілити — див. обіляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обілити — ВИПРАВДО́ВУВАТИ (визнаючи кого-небудь невинним, правим, доводити це), ВИПРА́ВДУВАТИ, ОПРА́ВДУВАТИ, ОПРАВДО́ВУВАТИ, ВИБАЧА́ТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, УСПРАВЕДЛИ́ВЛЮВАТИ рідше, ОПРАВЛЯ́ТИ заст., ПРАВДИ́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
  5. обілити — ОБІЛИ́ТИ див. обіля́ти.  Словник української мови в 11 томах