обініж
ОБІ́НІЖ, присл., розм.
Обома ногами.
Стояти обініж на березі;
* Образно. Вечір, сонний журавель став на землю вже обініж (М. Лукаш, пер. з тв. Г. Лорки).
Словник української мови (СУМ-20)ОБІ́НІЖ, присл., розм.
Обома ногами.
Стояти обініж на березі;
* Образно. Вечір, сонний журавель став на землю вже обініж (М. Лукаш, пер. з тв. Г. Лорки).
Словник української мови (СУМ-20)