об'юшувати
ОБ'Ю́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБ'Ю́ШИ́ТИ, об'ю́шу́, об'ю́ши́ш, док., кого, що, розм.
1. тільки 3 ос. Обливати, заливати кругом, по поверхні (про кров, піт).
За цим снопом пішли інші, і коли їх стало дев'ять, піт зовсім об'юшив мене (М. Стельмах).
2. Ранити, бити або розбивати до крові.
Юра, умиваючись кров'ю, встиг рубонути Івана між очі і об'юшив його аж до грудей (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)