об'єднання
ОБ'ЄДНА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. об'єдна́ти і об'єдна́тися.
Об'єднанням операцій називається така обробка виробів на металорізальних верстатах, коли декілька окремих простих операцій об'єднуються в одну операцію (з навч. літ.);
Досить поширеним є прийом об'єднання двох або кількох фразеологізмів в один (з наук. літ.).
ОБ'Є́ДНАННЯ, я, с.
1. Ціле, що склалося на основі з'єднання, поєднання чого-небудь.
Скіфія була об'єднанням різних племен під владою більш сильного у воєнному відношенні союзу племен кочових царських скіфів (з наук. літ.).
2. Громадська організація на основі спільності мети, завдань; спілка.
Весною 1947 року Олесь Васильович зайшов до редакції і запропонував створити при газеті літературне об'єднання (О. Донченко).
3. Сукупність виробничих підприємств, наукових установ тощо, об'єднаних для виконання певних господарських завдань.
Продукція виробничо-технічного об'єднання “Електрон” відома далеко за межами [України] (з газ.);
Найбільш раціональною, якісно новою формою зв'язку науки з виробництвом є науково-виробничі об'єднання (з наук.-попул. літ.).
(1) Виробни́че об'є́днання – єдиний виробничо-господарський комплекс, до якого входять заводи, фабрики, конструкторські, науково-дослідні та та інші організації, пов'язані централізованим управлінням.
Створення і функціонування виробничих об'єднань зумовлене зростанням масштабів виробництва, його концентрацію та спеціалізацію, необхідністю прискорення науково-технічного прогресу (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)