об'єднуватися
ОБ'Є́ДНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБ'ЄДНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Ставати одним цілим, утворювати єдине ціле.
Об'єдналися [хмарки] в одну чорну хмару (О. Довженко);
Організувалося два хори – чоловічий і окремо жіночий, що співали біля різних бортів пароплава, доки за вимогою слухачів вони не об'єдналися в єдиний ансамбль (Ю. Яновський);
// навколо, круг кого – чого, з ким і без дод. Згуртуватися, єднатися на ґрунті спільності мети, поглядів, інтересів і т. ін.
Навколо Стокгольмської Відозви про заборону атомної зброї об'єднались і продовжують об'єднуватися сотні мільйонів чоловіків і жінок (з газ.);
Не плакав Данило, .. ївши гіркий хліб, .. б'ючися голіруч і не знавши способу об'єднатися з іншими злидарями (Ю. Яновський);
// у що. Утворювати об'єднання (у 2, 3 знач.).
Ще в XII ст. супроти системи руських князівств, розбита на окремі незначні племена, Литва уявлялась слабким і маловажним сусідом. В XIII ж ст. вона об'єднується в одну державу, здобуває чимраз усе більше значення (з наук. літ.);
Шляхта кожного повіту складала окремий військовий відділ .. Повітові відділи об'єднувалися в більші військові одиниці по воєводствах під командою воєвод (з наук. літ.);
Об'єднуватися у спілку.
2. тільки недок. Пас. до об'є́днувати.
Держава розпалася на безліч .. країн, які об'єднувалися договірними васальними зв'язками з певною ієрархією (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)