об'їжджений
ОБ'Ї́ЖДЖЕНИЙ¹, а, е.
Дієпр. пас. до об'ї́здити¹.
ОБ'Ї́ЖДЖЕНИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до об'ї́здити².
Тихо було в стайні, тільки тонко й радісно заіржала молода, ще не об'їжджена лошиця (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)ОБ'Ї́ЖДЖЕНИЙ¹, а, е.
Дієпр. пас. до об'ї́здити¹.
ОБ'Ї́ЖДЖЕНИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до об'ї́здити².
Тихо було в стайні, тільки тонко й радісно заіржала молода, ще не об'їжджена лошиця (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)