оганьбити
ОГАНЬБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. оганьбля́ть; док., кого, що.
Те саме, що зганьби́ти.
Не плач, моя доле кохана, Шануй оченята-зірки: Тебе оганьбила догана, Образили пані бридкі (М. Старицький);
Ти оганьбив свій хист (Леся Українка);
Оганьбив я себе. Чому сам не признався Марії, що одружений? (А. Хорунжий);
Рученька мила Влила в моє серце отрути, Мій рай оганьбила (М. Вороний).
Словник української мови (СУМ-20)