огорнений
ОГО́РНЕНИЙ, ОГО́РНУТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до огорну́ти.
Серед них виділяється єдина жіноча постать з дитиною, огорнутою полами кожуха (М. Стельмах);
З гори так далеко видко. І темно-зелена долина, огорнена горами, і гори, покриті лісом (Панас Мирний);
Весь огорнутий журбою, Безнадійно плакав я (П. Грабовський);
* Образно. Стоїш ти, Полтаво, огорнена в славу, Закривши останню сторінку криваву, – Хай більш їх не буде! (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)