Словник української мови у 20 томах

огорнений

ОГО́РНЕНИЙ, ОГО́РНУТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до огорну́ти.

Серед них виділяється єдина жіноча постать з дитиною, огорнутою полами кожуха (М. Стельмах);

З гори так далеко видко. І темно-зелена долина, огорнена горами, і гори, покриті лісом (Панас Мирний);

Весь огорнутий журбою, Безнадійно плакав я (П. Грабовський);

* Образно. Стоїш ти, Полтаво, огорнена в славу, Закривши останню сторінку криваву, – Хай більш їх не буде! (М. Рильський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. огорнений — ого́рнений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. огорнений — огорнутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до огорнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. огорнений — ОГО́РНЕНИЙ, ОГО́РНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до огорну́ти. Серед них виділяється єдина жіноча постать з дитиною, огорнутою полами кожуха (Стельмах, І, 1962, 354); З гори так далеко видко.  Словник української мови в 11 томах