огризок
О́ГРИ́ЗОК, зка, ч., розм., рідко.
Те саме, що недо́гризок.
Одрадяни, як ті вовки, тинялися по вулицях та по городах, розривали кучугури снігу, сподіваючись знайти на смітнику який-небудь завалящий огризок (Панас Мирний);
Непорушно стирчав огризок троса (М. Трублаїні);
Кожний клаптик паперу, кожна газета була списана огризком хімічного олівця (Ю. Збанацький);
Що з цих плавнів?.. Сміття, огризки по всьому лісу (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)