огрібати

ОГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОГРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док., кого, що.

Те саме, що обгріба́ти.

От дід Мирон почав розказувати про пасічника свого пана, .. що бджоли його не кусали (голими руками огрібав), і в яку він їх сторону пошле за медом, туди й летять (Грицько Григоренко);

Митько огрібає стіг, управитель показав, куди скидати (А. Головко);

Ми ще влітку і восени взяли на облік всі корми. Скирти соломи огребли, .. а обміряні скирти прийняли за актом (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. огрібати — огріба́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. огрібати — див. гребти  Словник синонімів Вусика
3. огрібати — -аю, -аєш, недок., огребти, -бу, -беш, док., перех. Те саме, що обгрібати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. огрібати — ОГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОГРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док., перех. Те саме, що обгріба́ти. От дід Мирон почав розказувати про пасічника свого пана,..  Словник української мови в 11 томах
5. огрібати — Огріба́ти, -ба́ю, -єш сов. в. огребти́, -бу, -бе́ш, гл. = обгрібати, обгребти. Огню огреби. Чуб. V. 626. Не хотят гості їсти, треба її (капусту) обливати, — будут гості огрібати. Гол. II. 118.  Словник української мови Грінченка