Словник української мови у 20 томах

огузкуватий

ОГУ́ЗКУВАТИЙ, а, е, розм.

Широкий в крижах; важкий, кремезний.

Починало вечоріти, коли до ковалевого двору під'їхав товстий, огузкуватий вершник (Іван Ле).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. огузкуватий — огу́зкуватий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. огузкуватий — див. гладкий  Словник синонімів Вусика
  3. огузкуватий — -а, -е, розм. Широкий в крижах; важкий, кремезний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. огузкуватий — КРЕМЕ́ЗНИ́Й (про людину — міцної будови тіла), КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ рідше), ЖИ́ЛАВИЙ, ВУЗЛУВА́ТИЙ розм., КОРЧУВА́ТИЙ розм.; ОГРЯ́ДНИ́Й, ДЕБЕ́ЛИЙ, ОПА́СИСТИЙ (міцний і повнотілий); ШИРОКОПЛЕ́ЧИЙ, ПЛЕЧИ́СТИЙ (широкий у плечах)...  Словник синонімів української мови
  5. огузкуватий — ОГУ́ЗКУВАТИЙ, а, е, розм. Широкий в крижах; важкий, кремезний. Починало вечоріти, коли до ковалевого двору під’їхав товстий, огузкуватий вершник (Ле, Наливайко, 1957, 146).  Словник української мови в 11 томах