огулом

ОГУ́ЛОМ, присл., розм., рідко.

1. Усі (все) разом; гуртом, не розбираючись.

Вчителеві нема як серця зірвати, то взяв та й шугнув усяку нечисть із села огулом (С. Васильченко).

2. Загалом, у цілому.

Було, що Давид раптом спитав у дядька Левонтія: скільки воно десятин у Рокитному всієї землі – і Книшевої, і Губаренкової, і інших – огулом (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. огулом — огу́лом прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. огулом — див. гуртом  Словник синонімів Вусика
3. огулом — присл., розм., рідко. 1》 Усі (все) разом; гуртом, не розбираючись. 2》 Загалом, у цілому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. огулом — Гамузом, гуртом, накупу, див. оптом  Словник чужослів Павло Штепа
5. огулом — Все разом, гуртом  Словник застарілих та маловживаних слів
6. огулом — ЗАГАЛО́М (у всій сукупності, повністю), ВЗАГАЛІ́ (УЗАГАЛІ́), У ЦІ́ЛО́МУ (В ЦІ́ЛО́МУ), ОГУ́ЛОМ розм. рідко; ВСЬОГО́ (УСЬОГО́) (при позначеннях кількості). Деякі фахівці мистецтва голосно заявляють про смерть мистецтва загалом і театру як його частки (В.  Словник синонімів української мови
7. огулом — ОГУ́ЛОМ, присл., розм., рідко. 1. Усі (все) разом; гуртом, не розбираючись. Вчителеві нема як серця зірвати, то взяв та й шугнув усяку нечисть із села огулом (Вас., І, 1959, 191). 2. Загалом, в цілому.  Словник української мови в 11 томах
8. огулом — Огулом нар. 1) Оптомъ, гуртомъ. Бачите, щоб було посходніш, сторгуємось огулом. Стор. 2) Вообще. Мовлячи огулом, треба сторожко підступати.  Словник української мови Грінченка